| Belarusian |
| has gloss | bel: Асіна, таполя дрыжачая (Populus tremula), лістападнае дрэва роду таполя сямейства вярбовых. |
| lexicalization | bel: Асіна |
| Catalan |
| has gloss | cat: El trèmol (Populus tremula) és un arbre petit que viu en boscos de muntanya i és rar a la terra baixa. A Catalunya es troba des del Pirineu fins a les muntanyes de Prades i no arriba al País Valencià ni a les Illes Balears. |
| lexicalization | cat: Trèmol |
| Czech |
| has gloss | ces: Topol osika (Populus tremula Linné) neboli osika obecná je strom nebo keř z čeledi vrbovitých, dorůstající výšky do 20 m, s široce rozvětvenou korunou. Kůra je šedá a hladká, později tmavší a v bázi zbrázděná. Původem z Euroasie, roste v lesích na chudé půdě, je slunným typem a najdeme ho proto na okrajích lesa, světlinách, pasekách, loukách od nížin do horské stupně. Rychle obsazuje lokality s narušeným půdním povrchem. |
| lexicalization | ces: Topol osika |
| Chuvash |
| has gloss | chv: Ăвăс — хăва йышĕнчи тирĕк арачĕнчи çулçăллă йывăç. Европпăпа Азин вăтам тата сивĕ климатлă вырăнĕсенче анлă сарăлнă. |
| lexicalization | chv: ăвăс |
| Kashubian |
| has gloss | csb: Òska (Populus tremula L. ) – to je drzéwiã z rodzëznë wierzbòwatëch (Salicaceae). Òna rosce m. jin. na Kaszëbach. Kaszëbi w Kanadze znają słowò - òska. |
| lexicalization | csb: Òska |
| Danish |
| has gloss | dan: Bævre-Asp (Populus tremula) er et mellemstort, løvfældende træ. I ungdommen har det en opret, slank vækst, men snart derefter bliver formen åben og uregelmæssig. Stammen er slank og ret til toppen, men på dårlige jorde ses dog ofte flerstammede eksemplarer. Grenene sidder i kranse og er først opstigende, men snere bliver de mere vandrette og til sidst kan de være overhængende. Barken er først gulbrun og blank, senere gulgrå og mere mat. Gammel bark revner på langs mellem sortgrå barkkamme. Knopperne er spredte, spidse, blanke og rødbrune. Bladene er næsten perfekt cirkelrunde med en bugtet-tandet rand. Oversiden er matgrøn, mens undersiden er blågrøn. Høstfarven er oftest lysende gul, men i Nordskandinavisen ses de også i orangerødt. Blomstringen sker kort før løvspring, og arten er tvebo, sådan at det ene individ udelukkende bærer rakler med hunlige blomster, mens det andet udelukkende har hanlige rakler. Frøene har lange, lysegrå frøhaler. |
| lexicalization | dan: Bævre-Asp |
| lexicalization | dan: Bævreasp |
| German |
| has gloss | deu: Die Espe, Aspe oder Zitter-Pappel (Populus tremula) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Pappeln (Populus). |
| lexicalization | deu: Espe |
| Esperanto |
| has gloss | epo: La tremolo estas sekcio de arboj en la familio Salikacoj kaj estas parto de la genro de Poploj. |
| lexicalization | epo: tremolo |
| Estonian |
| has gloss | est: Harilik haab ehk haab (Populus tremula) on pajuliste sugukonda kuuluv puuliik; Eesti kõrgeim lehtpuu. Harilik haab on papli perekonna ainus Eestis looduslikult kasvav puu. |
| lexicalization | est: Harilik haab |
| Finnish |
| has gloss | fin: Metsähaapa eli haapa (Populus tremula) on lehtipuu, joka kuuluu haapa- ja poppelipuiden sukuun. Se on nopeakasvuinen puu, jonka lehdet värisevät pienessäkin tuulessa. Puuaines on pehmeää ja vaaleaa, |
| lexicalization | fin: Metsähaapa |
| French |
| has gloss | fra: Le tremble, aussi appelé peuplier tremble (Populus tremula) en Europe, est une espèce darbre du genre Populus et de la famille des Salicaceae. Il est de taille moyenne à feuilles caduques. Il est répandu dans lensemble de l'Eurasie. |
| lexicalization | fra: tremble |
| Irish |
| has gloss | gle: Tugtar an tEadhadh nó an tEabhadh ( nó níos minicí fós, sa lá atá inniu ann, an Crann Creathach) ar chrainn den bhFine Salicaceae, agus bíonn an chuid is mó díobh ar fáil san rannóg ( nó bun-fhoghéanas) Populus. |
| lexicalization | gle: Eadhadh |
| Serbo-Croatian |
| has gloss | hbs: Jasika ili trepetljika (Populus tremula) je vrsta topole rasprostranjena u Palearktiku (Evropa, severna Afrika, veći deo Azije). Jasika je drvo visine i do 35 m, prečnika i do 1 m . Živi do 180 godina. |
| lexicalization | hbs: Jasika |
| Hungarian |
| has gloss | hun: A közönséges nyár, rezgő nyár vagy eurázsiai nyár (Populus tremula) a kétszikűek (Magnoliopsida) osztályának a Malpighiales rendjéhez, ezen belül a fűzfafélék (Salicaceae) családjához tartozó faj. |
| lexicalization | hun: Rezgő nyár |
| Ido |
| has gloss | ido: Tremulo esas speco di poplo, di qua la folii, lejera, tremas efike da vento mem febla. |
| lexicalization | ido: Tremulo |
| Icelandic |
| has gloss | isl: Blæösp (fræðiheiti: Populus tremula) er tré af víðisætt, en heimkynni hennar er Mið- og Norður Evrópa og Asía. Íslenska blæöspin hefur fundist vilt á sex stöðum á landinu. Erlendis getur blæösp orðið 10-25 m há, en er hæst 13 m á Íslandi. Vegna beitar vex hún þar oftast sem runni sem vex út frá rótarskotum, einkum í móum og kjarrlendi. Laufblöðin eru stilklöng og breytileg í laginu á sömu plöntunni, oft kringlótt eða egglaga. |
| lexicalization | isl: Blæösp |
| Italian |
| has gloss | ita: Il pioppo tremulo (Populus tremula, L.) è un albero della famiglia delle Salicaceae. |
| lexicalization | ita: Populus tremula |
| Japanese |
| has gloss | jpn: ヤマナラシ（山鳴らし、学名：Populus tremula var. sieboldii）は、ヤナギ科の落葉高木。別名、ハコヤナギ（箱柳）。 |
| lexicalization | jpn: ヤマナラシ |
| Georgian |
| has gloss | kat: მთრთოლავი ვერხვი (Populus tremula), ფოთოლმცვივანი ხე ტირიფისებრთა ოჯახის ვერხვის გვარისა. მისი სიმაღლე 25-35 მ აღწევს. გადმოკიდებული და ჰაერში მთრთოლვარე ფოთლები აქვს. სიმაღლის მოყვარული, ტყისპირებსა და განათებულ ადგილებს არჩევს. გავრცელებულია თითქმის მთელ ევროპასა და აზიაში, ჩვენში იზრდება მთის ტყეებში. დასავლეთ საქართველოში უმთავრესად სოჭნარსა და წიფლნარშია შერეული, აღმოსავლეთ საქართველოში — უმეტესად მეჩხერ წიფლნარსა და ფიჭვნარში. მთრთოლავი ვერხვი ქმნის წმინდა კორომებსაც. მისი მერქანი ძალიან რბილი და მსუბუქია. იყენებენ ასანთის, ქაღალდის წარმოებაში, სხვადასხვა წვრილმანი ნივთის დასამზადებლად. |
| lexicalization | kat: მთრთოლავი ვერხვი |
| Komi |
| has gloss | kom: Пипу – тайӧ пу. |
| lexicalization | kom: Пипу |
| Latvian |
| has gloss | lav: Parastā apse (Populus tremula L.) ir kārklu un vītolu dzimtas, apses un papeles ģinta suga. Latvijas lapkoku un jauktos mežos bieži sastopams koks. |
| lexicalization | lav: Parastā apse |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Apošė (, ) - glousnėniu šėimuos lapoutis medės. |
| has gloss | lit: Drebulė, sin. epušė (, , ) – gluosninių (Salicaceae) šeimos iki 35 m aukščio ir 1 m skersmens medis su retoka laja. |
| lexicalization | lit: Apošė |
| lexicalization | lit: Drebulė |
| Eastern Mari |
| has gloss | mhr: Шопке - шопке да тополь-влакын пурышо лышташан пушеҥге. Марий Элыште чыла вере кушкеш, тудым Евразийын юалге да йӱштӧ верлаште вашлияш лиеш. |
| lexicalization | mhr: шопке |
| Erzya |
| has gloss | myv: Пой — те чувто. |
| lexicalization | myv: Пой |
| Navaho |
| lexicalization | nav: Tʼiisbai |
| Dutch |
| has gloss | nld: De ratelpopulier of esp (Populus tremula) is een populier uit de sectie Leuce en behoort tot de wilgenfamilie (Salicaceae). Het is een boom die van nature voorkomt in de gematigde en koude streken in Europa, Noordwest-Afrika en Azië De soort komt echter niet overal van oorsprong voor. In Nederland komt de ratelpopulier onder andere voor in de Gelderse Poort, de Millingenwaard en het Roggebotzand. De boom wordt in de regel ongeveer 100 jaar oud. |
| lexicalization | nld: ratelpopulier |
| Norwegian Nynorsk |
| has gloss | nno: Osp (Populus tremula) er eit lauvtre i poppelslekta som er kjend for å skjelva mykje og høglytt med lauvet. Treet veks i Nord-Europa og Asia. I Noreg finn vi nordlegaste førekomsten av osp i Gamvikneset i Finnmark. Det er nordlegaste naturlege førekomsten i verda. |
| lexicalization | nno: Osp |
| Norwegian |
| has gloss | nor: Osp eller asp (Populus tremula) er et løvtre av poppelslekten innenfor vierfamilien. |
| lexicalization | nor: osp |
| Polish |
| has gloss | pol: Topola osika, osika, topola drżąca (Populus tremula L.) – gatunek drzewa należący do rodziny wierzbowatych (Salicaceae). Najpospolitszy gatunek topoli w Polsce. |
| lexicalization | pol: Topola osika |
| Moldavian |
| has gloss | ron: Plopul tremurător este un arbore, varianta europeană (Populus tremula), care face parte din genul taxonomic Populus. Mai există specia americană de plop tremurător (Populus tremuloides), sau specia înrudită (Populus grandidentata). Răspândire Plop tremurător este răspândit în Asia de Vest, Africa de Nord şi în Europa mai ales în Europa Centrală, Delta Dunării, lipsind în Portugalia, Spania de sud şi Sicilia. El poate fi întâlnit în regiunile deschise luminoase, împreună cu plopul negru (Populus nigra) şi plopul argintiu (Populus alba). |
| lexicalization | ron: Plop tremurător |
| Russian |
| has gloss | rus: Оси́на, или Оси́на обыкнове́нная, или То́поль дрожа́щий — вид лиственных деревьев из рода Тополь семейства Ивовые. Осина широко распространена в районах с умеренным и холодным климатом Европы и Азии. |
| lexicalization | rus: осина |
| Northern Sami |
| has gloss | sme: Suhpi (Populus tremula) lea lastamuorra. |
| lexicalization | sme: Suhpi |
| Castilian |
| has gloss | spa: Populus tremula (álamo temblón, o chopo temblón, que se distingue de otras especies emparentadas) es una especie perteneciente a la familia de las salicáceas. Distribución Es nativo de regiones frescas y templadas de Europa y de Asia, desde las islas Británicas al este de la península de Kamchatka, al norte adentrándose en el círculo polar ártico en Escandinavia y norte de Rusia, en el sur hasta el centro de España y Turquía. En Tian Shan, Corea del Norte, y norte de Japón. También se halla en un sitio del noroeste de África en Argelia. En el sur de su distribución, aparece en zonas elevadas en montañas. En España vive en altitudes de 900 a 1900 m, sobre todo en las montañas de la mitad norte, desde el este de la Cordillera Cantábrica hasta los Pirineos orientales, aunque baja de forma aislada hasta la Sierra de María (Almería) y Sierra de Gor (Granada). |
| lexicalization | spa: Populus tremula |
| Serbian |
| has gloss | srp: Јасика или трепетљика (-Populus tremula}-) је врста тополе распрострањена у Палеарктику (Европа, северна Африка, већи део Азије). Јасика је дрво висине и до 35 -m}-, пречника и до 1 -m}- . Живи до 180 година. |
| lexicalization | srp: Јасика |
| Swedish |
| has gloss | swe: Asp (Populus tremula) är ett snabbväxande träd i familjen videväxter. Det förekommer i tempererade Europa och österut till Kina och Japan, samt ett isolerat bestånd i Nordafrika, i Algeriet. Asp finns i hela Sverige upp till trädgränsen och är den enda arten i släktet som betraktas som naturligt förekommande. De övriga popplar som förekommer i Sverige behandlas i det närmaste som inkräktare av oönskat slag. |
| lexicalization | swe: asp |
| Turkish |
| has gloss | tur: Titrek kavak (Populus tremula), söğütgiller (Salicaceae) familyasından 25 m'ye kadar boylanabilen, silindirik gövde, sık dallı, geniş konik tepeye sahip bir kavak türü. |
| lexicalization | tur: Titrek kavak |
| Uighur |
| lexicalization | uig: تېرەك |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Осика (Populus tremula) — високе струнке дерево (20-30 м заввишки) родини вербових (Salicaceae) з округлою кроною і циліндричним стовбуром, укритим гладенькою світло-зеленою корою. У старих дерев кора в нижній частині чорна, глибокотріщинувата. Молоді пагони бурі, звичайно голі, блискучі, бруньки клейкі, загострені, Листки (3-7 см завдовжки) чергові, округлі або округлояйцеподібні, виїмчасто-зубчасті, шкірясті, зісподу сизуваті. Черешки довгі, сплюснуті, голі. Квітки роздільностатеві, рослини дводомні. Тичинкові сережки пониклі (7-10 см завдовжки), темно-пурпурові, квітки без оцвітини, на коротких ніжках, приквіткові луски торочкуваті, волохато-війчасті; тичинок 5-8, пиляки пурпурово-червоні. Маточкові сережки тонші, менш яскраві, квітки з келихоподібним диском при основі і грушоподібною голою зеленою зав'яззю та двома пурпуровими приймочками. |
| lexicalization | ukr: Осика |
| Chinese |
| has gloss | zho: 杨树属于杨柳科杨属，是杨属植物落叶乔木的通称。 |
| lexicalization | zho: 杨树 |
